Лабораторно исследовано влияние противотурбулентных присадок (ПТП) на реологические свойства нефти, а именно - на динамическую вязкость нефти. Проанализировано влияние концентрации присадки и температуры нефти на коэффициент динамической вязкости нефти. Определено влияние концентрации ПТП и температуры нефти на пропускную способность магистрального нефтепровода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1-4

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты лабораторных исследований реологических свойств долинской нефти с депрессатором отечественного производства. Выполнено математическое моделирование зависимости реологических параметров от температуры для различных концентраций депрессатора в долинской нефти.

Предложена методика теплогидравлического расчета неизотермического нефтепровода при перекачивании высокозастывающей нефти Долинского месторождения с депрессатором. Разработана программа на языке программирования Visual Basic. Выполнен прогноз динамики изменения потерь давления в нефтепроводе (минимально необходимого давления на выходе насосной станции) в зависимости от месяца года при различных расходах нефти и различных значениях концентрации депрессатора.

Проведено лабораторні дослідження реологічних властивостей високов'язкої долинської нафти. Запропоновано методику і розроблено програмне забезпечення гідравлічного розрахунку нафтопроводу в процесі перекачування в'язкопластичної рідини.

Індекс рубрикатора НБУВ: О77-022.82

Рубрики:

Нафтопроводи

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті експериментальних досліджень, виконаних за допомогою ротаційного віскозиметра Реотест-2, встановлено, що реологічні властивості високов'язкої долинської нафти помітно залежать від температури її підігрівання перед закачуванням в трубопровід. Одержано графічні та аналітичні залежності статичного напруження зсуву, граничного динамічного напруження зсуву і пластичної в'язкості від температури підігрівання долинської нафти, а також від температури, за якої вона знаходиться у трубопроводі.

Розроблено методи оцінки впливу реологічних характеристик малов'язких і високов'язких нафт на їх транспортабельні властивості та енерговитратність трубопровідного транспорту. Виконано експериментальні дослідження реологічних характеристик малов'язкої російської нафти, транспортабельні властивості якої покращено шляхом введення протитурбулентної присадки, та високов'язкої долинської нафти, транспортабельні властивості якої покращені шляхом введення депресатора або розріджувача - малов'язкої нафти Urals. Визначено оптимальну реологічну модель високов'язкої та малов'язкої нафт в широкому діапазоні температур і концентрацій домішок. Розроблено математичні моделі залежності динамічної в'язкості нафти сорту Urals та коефіцієнта гідравлічного опору під час її перекачування нафтопроводом від температури та концентрації протитурбулентної присадки. Запропоновано методику та програмне забезпечення для розрахунку гідродинамічних параметрів роботи нафтопроводу під час перекачування малов'язкої нафти з протитурбулентною присадкою, які дозволяють оцінити вплив зміни реологічних характеристик нафти на енерговитратність її трубопровідного транспорту. Встановлено взаємозв'язок між реологічними характеристиками високов'язкої нафти, транспортабельні властивості якої поліпшено шляхом введення депресатора або розріджувача, та енерговитратністю її перекачування нафтопроводом. Розроблено математичну модель нафтопроводу за ізотермічного та неізотермічного перекачування високов'язкої нафти з покращеними реологічними властивостями.

Проаналізовано основні конструктивні та технологічні характеристики основних типів сучасних газових опалювальних приладів. Шляхом проведення порівняльних розрахунків на прикладі сільського населеного пункту досліджено ефективність встановлення чи заміни систем теплогазопостачання в квартирах житлових будинків.

Виконано аналіз існуючих методик розрахунку внутрішніх газових мереж багатоповерхових житлових будинків. Враховуючи значні темпи і масштаби переходу мешканців багатоповерхівок на індивідуальне опалення і відсутність в нормативних документах чітких методик розрахунку газових мереж з приладами автономного опалення, запропоновано методику проектного розрахунку, яка враховує всі особливості сучасних газових приладів.

За лабораторних умов досліджено розшарування суміші, що складається з 30 % високов'язкої долинської нафти та 70 % малов'язкої російської нафти сорту Urals. Одержано графічну залежність зміни густини суміші нафт від часу відстоювання. Доведено, що суміш долинської та російської нафт сорту Urals практично не піддається розшаруванню (до 15 діб), а тому таким явищем за умов зберігання різносортних нафт наближеної густини можна знехтувати.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л54-106 + О77-082.02

Рубрики:

Переробка нафти та нафтових газів. Виробництво нафтопродуктів

Нафтопроводи

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л54-106

Рубрики:

Переробка нафти та нафтових газів. Виробництво нафтопродуктів

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено рівень лептину у 26 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та встановлено, що у 70 % осіб його рівень перевищує норму. У хворих з нормальною масою тіла рівень лептину був суттєво нижчим, ніж у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням. Зі збільшенням рівня лептину прогресивно зменшувалися всі параметри функції зовнішнього дихання, вищий його рівень асоціювався із зниженням форсованої життєвої ємності легень та пікової об'ємної швидкості видиху. У пацієнтів з гіперлептинемією суттєво зниженими були об'єм форсованого видиху за 1 секунду та життєва ємність легень, що може засвідчувати про більш виражені обструктивні та рестриктивні зміни.

Обстежено 145 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, з них 42 - з нормальною масою тіла, 41 - з надмірною, 62 - з ожирінням. Встановлено, що з підвищенням маси тіла понад норму у хворих на ХОЗЛ знижувались усі параметри функції зовнішнього дихання. У хворих з ожирінням, на відміну від пацієнтів з нормальною масою тіла, суттєво нижчими були об'єм форсованого видиху за 1 с, форсована життєва ємність легень, індекс Тіффно та пікова об'ємна швидкість видиху, що свідчить про важчий перебіг бронхобструктивного синдрому у цієї категорії пацієнтів.

Мета дослідження - вивчення ефективності застосування офіцинального стандартизованого препарату з кореня африканської пеларгонії (Pelargonium reniforme/sidoides, EPs-7630, препарат умкалор) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). У відкритому проспективному дослідженні було обстежено 30 хворих (16 чоловіків, 14 жінок; медіана віку 63 роки) із загостренням ХОЗЛ з додатковим призначенням препарату EPs-7630 (умкалор) у стандартній дозі впродовж п'яти днів. Пацієнтам проводили оцінку вираженості симптомів з допомогою Тесту з оцінки ХОЗЛ (ТОХ), загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарних індексів, визначення функції зовнішнього дихання в динаміці. Встановлено, що включення до стандартного комплексного лікування загострення ХОЗЛ препарату EPs-7630 (умкалор) сприяє регресу клінічних проявів бронхіальної обструкції (зменшення кашлю, задишки, виділення мокротиння та відчуття скутості в грудній клітці) та покращанню якості життя пацієнтів, що супроводжується помірною активацією нейтрофільної фагоцитарної ланки запалення, зменшенням ендогенної інтоксикації та неспецифічної імунної реактивності, покращанням функції зовнішнього дихання з суттєвим підвищенням індексу Тіффно навіть за умов стислого курсу лікування загострення ХОЗЛ. Висновок: застосування препарату EPs-7630 (умкалор) у комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ сприяє регресу клінічних проявів бронхіальної обструкції, покращанню функції зовнішнього дихання та якості життя пацієнтів.

Проаналізовано аварійність при бурінні нафтових та газових свердловин, з'ясовано, що велика кількість аварій пов'язана з руйнуванням елементів бурильної колони, а саме замкових різьбових з'єднань в результаті впливу статичних і динамічних навантажень. Для зміцнення замкових різьбових з'єднань бурильної колони (ЗРЗ БК) запропоновано удосконалену модель імпульсного вакуумного газотермоциклічного іонно-плазмового азотування (ІВГТЦІПА). Проведено оптимізацію даного технологічного процесу та доведено, що він дозволяє кратно підвищити працездатність ЗРЗ БК.

Гіпертонічна хвороба (ГХ) зберігає провідну позицію у списку найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Відомо, що ГХ часто супроводжується психоемоційними розладами різного ступеня. Мета роботи - визначення психоемоційного статусу пацієнтів із ГХ та характеристика особливостей перебігу ГХ у осіб з високим рівнем тривожності. Обстежено 70 хворих на ГХ віком 33 - 81 рік (середній вік 61,1 +- 1,4 року), серед них 47 жінок (67,1 %) та 23 чоловіків (32,9 %). Середня тривалість ГХ становила 9,6 +- 0,7 року. Додатково до стандартного обстеження проведено анкетування з використанням шкали самооцінки Спілбергера - Ханіна для оцінки реактивної та особистісної тривожності, які оцінювали як низькі (менш ніж 30 балів), помірні (31 - 45 балів) чи високі (46 балів і більше). Контрольну групу склали 18 здорових волонтерів середнім віком 33,4 +- 3,3 року. З'ясовано, що у 70,0 % пацієнтів є високий рівень тривожності й значно більше чинників ризику серцево-судинних ускладнень (вищі рівні систолічного та діастолічного артеріального тиску, частіше виявлення гіперглікемії, гіпо- та гіперхолестеринемії, частіше виникнення концентричної гіпертрофії лівого шлуночка), ніж у пацієнтів з помірним рівнем тривожності. Висновки: високий рівень тривожності й велика кількість чинників ризику серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ вимагають обов'язкового медикаментозного або немедикаментозного коригування.

Оцінювання вегетативного статусу є одним із ракурсів подальшого вивчення й розуміння гіпертонічної хвороби (ГХ), що зумовлюється активною участю вегетативної нервової системи (ВНС) у процесах адаптації та патогенезі великої кількості уражень. Мета роботи - визначити тонус ВНС та описати особливості перебігу ГХ залежно від вегетативного статусу. Обстежено 70 хворих на ГХ віком від 33 до 81 року (середній вік 61,1 +- 1,4 року), серед них 47 жінок (67,1 %) та 23 чоловіки (32,9 %). Середня тривалість ГХ становила 9,6 +- 0,7 року. Додатково до стандартного лабораторного та інструментального обстеження оцінювали стан ВНС за анкетою С. М. Пухлика (1998). До контрольної групи увійшли 18 здорових волонтерів середнього віку 33,4 +- 3,3 року. У 81,4 % хворих на ГХ діагностовано симпатикотонію, яка супроводжується вищими показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, частішою наявністю абдомінального ожиріння (особливо II і III ступенів) та гіперліпідемією, що є додатковими чинниками ризику серцево-судинних ускладнень та можливими індикаторами подальшого прогнозу. Висновки: підвищення симпатичного тонусу у пацієнтів з ГХ призводить до збільшення кардіоваскулярного ризику, що слід брати до уваги, оцінюючи сумарний кардіоваскулярний ризик, визначаючи програму лікувальних і профілактичних заходів.

Удосконалено методику теплогідравлічного розрахунку нафтопроводу за умов перекачування ним неньютонівської нафти після термообробки. На основі проведення комплексного порівняльного розрахунку модельного магістрального нафтопроводу встановлена кількісна і графічна залежність впливу особливостей технології термообробки неньютонівської нафти на гідравлічні та енергетичні втрати в трубопроводі.